fbpx

Все своє життя я пропрацювала на двох великих підприємствах Білої Церкви: ВАТ «Росава» та КП «Білоцерківводоканал».

Біла Церква – це моє місто. Місто, в якому я народила дітей, Місто моєї любові і турботи, моє українське майбуття.

В політику мене привело бажання захистити Білу Церкву від свавілля державних чиновників, які давали дозволи на будівництво на українській білоцерківській землі, яка і так постраждала від чорнобильського лихоліття, сумнозвісного металургійного заводу. Ще з 2006 року я почала ходіння по кабінетах влади та організацію протестних акцій проти недопущення будівництва екологічно небезпечного підприємства.

В пам’яті до сьогодні постають події тих років: приїзд В. Ющенка в парк «Олександрія», пікетування будівельного майданчику, де мав бути металургійний гігант і суди, на яких мене судили за мою громадську позицію, за бажання жити в Білій Церкві без цього небезпечного монстра! Скільки я витратила часу, скільки я пролила сліз, скільки стерпіла зневаг знає один Бог. Але це лише загартувало мене! Я українка і живу на своєї Богом даній землі!

У квітні 2008 року я вступила до лав ВО «Свобода», політичної сили, яка підтримала білоцерківську громаду в протистоянні із корумпованою владою і боротьбі проти будівництва металургійного заводу.

Виконуючи виборчу програму Білоцерківської міської організації ВО «Свобода», я опікуюсь екологічними проблемами, які є в місті. Мною підготовлені звернення про необхідність будівництва в місті бюветів питної води, акцентувала увагу міського голови на роботі Білоцерківської рятувальної станції, зокрема, щодо наявності сухих, розчахнутих та зламаних дерев на території цієї станції та щодо необхідності ретельного обстеження відповідними службами міської ради прибережної території річки Рось.

Підтримую рішення міської ради про заборону торгівлі слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами біля учбових закладів та зупинках громадського транспорту.

Підтримую рішення фракції ВО «Свобода» в міській раді та проводжу роботу стосовно перенесення туберкульозного диспансеру з густонаселеного району вулиці Павліченка.

Мене, як матір, турбує стан освіти наших дітей, їх харчування у дитячих садочках та школах. Як депутат, я акцентую увагу свою і моїх колег на покращення стану цих питань.

Жодні утиски сьогоднішньої влади Януковича не знищать в українському народові бажання мати свою державу, жити краще і дати дітям достойне майбутнє.

Мені не соромно дивитися в очі моїм виборцям – я чесно і наполегливо працюю, виконуючи нашу виборчу програму, відстоюю їх інтереси у міській раді.