Цьогоріч, як утім і завжди, 14 жовтня стало для українців особливим днем. У столиці пройшов ювілейний – 10-ий – Марш Героїв, присвячений 73-ій річниці створення Української повстанської армії, армії незламних, як її нині називають. І вже не тільки символічно, а й цілком обґрунтовано подія розділила шлейф урочистості із Покровом Пресвятої Богородиці, яка вважалася покровителькою вояків УПА, із Днем українського козацтва та вперше визнаним державним Днем захисника України.
Не дивно, що саме такого дня на зустріч із білоцерківцями приїхав голова Всеукраїнського об’єднання „Свобода” Олег Тягнибок. По-перше, націоналісти завжди, незалежно від правлячого режиму в країні, відзначали це свято. А по-друге, „Свобода” делегувала свого побратима, нашого земляка Олександра Марченка кандидатом на міського голову Білої Церкви на цих виборах. Свято завжди було гарним приводом до приязної, відвертої розмови. На жаль, за нинішніх реалій, часом вона ставала болісною і гіркою…
А розпочав зустріч не столичний гість.
„Невже кров Небесної сотні пролита марно?”
До поважного зібрання звернувся шанований білоцерківець, герой УПА Теодор Григорович Дячун. Цього дня під час мітингу на столичній Михайлівській площі, він мав можливість говорити до України і світу. Що міг сказати 88-річний чоловік, який в рядах повстанців воював за Україну, а її влада визнала його боротьбу тільки минулого року? „Я виступив, як міг. Мені ж уже купа років, „комп’ютер” дає збої, – трохи лукавить наш відчайдух. – Я запитав у влади, чи не сняться їй сни жахів… Ніхто з катів-„беркутівців” не покараний за злочини на Майдані. І приходить на думку: невже ті мученики з Небесної сотні та мої побратими загинули марно? Не знаю. Знаю тільки, що України, за яку ми боролися, досі немає. Мабуть, такий ми народ – завжди обираємо не тих.
Тому, щоб бодай наші внуки і правнуки жили у справді незалежній, соборній Україні, в процвітаючому місті, треба стати патріотами і вибрати гідного керівника”.
Звісно, товариство, що зібралося на зустріч, підтримало сивого бійця й аплодисментами зустріло кандидата-„свободівця” Олександра Марченка. Як завжди, емоційно, із болем і щемом у голосі він говорив про комунальний геноцид проти українців, про немислимі масштаби корупції, в якій звинувачуються нинішні можновладці, та про відповідальність, котру білоцерківські кандидати від „Свободи” готові брати на себе в разі їхнього проходження до рад і на посаду міського голови.
„Підтримайте Марченка – щиру людину, патріота, ветерана сучасної війни”
Лідер „Свободи” Олег Тягнибок, щиро привітавши білоцерківців зі святами, зауважив на дуже хорошому нюансі: організаторами цьогорічного Маршу Героїв, крім „Свободи”, стали „Правий сектор”, Конгрес українських націоналістів. Це означає, що ці сили почали координувати власні дії. А це дуже важливо в часи, коли в країні розгортаються шалені політичні переслідування. Однак про них – трохи згодом.
Тягнибок все ж таки бачить і позитиви. Ще років 10 тому про діяльність УПА позитивно відгукувалися 4% українців . Зараз – 46%. Отже, історична справедливість торжествує. Правда, ціна її надто висока – життя вже сучасних герой Небесної сотні (серед них 19 „свободівців”) та загиблих на східному фронті (там поліг 21 побратим „Свободи”). Адже багато з тих хлопців виховувалися на традиціях УПА, для яких Україна була понад усе.
– І якщо Теодор Дячун – герой минулих визвольних боїв, то Олександр Марченко – сучасний герой, – сказав лідер „Свободи”, – звертаючись до білоцерківців. Він не просто ваш депутат, не просто щира, чесна, патріотична людина. Він – ветеран війни. Був поранений під Луганськом, довго лікувався. Після цього ви виявили йому величезну честь, обравши до Верховної Ради. І він це дуже цінує. Сьогодні маємо місцеві вибори. І партія вирішила, що у Білій Церкві такого міського голови бракувало б. Тому ми рекомендуємо вас як мудрим і патріотичній громаді підтримати нашого героя на посад міського голови.
„Свобода” має право звинувачувати
Ми всі є свідками того, як розвиваються події навколо низки патріотичних, відверто проукраїнських, націоналістичних політичних сил. На сумних реаліях сьогодення зупинився й Олег Тягнибок. Він із прикрістю зазначив, що зі всіх пунктів, проголошених під час Революції Гідності її „вождями”, виконано тільки один – повалено режим Януковича. Прийшовши до влади, ті, хто стояв на сцені Майдану, почали діяти всупереч своїм обіцянкам. А „Свобода”, яка має моральне право критикувати колишніх колег, потрапила до списку ворогів. Та ще й яких! Адже людей, котрі ладні за Батьківщину віддати життя, не купиш ні за які гроші. Їх легше знищити.
Олег Тягнибок навів декілька прикладів протиправних дій нинішніх підопічних міністра внутрішніх справ. І від того, як вони проводять обшуки та допити „свободівців”, холоне в серці. У домівку Ю. Сиротюка, вже після його арешту, увірвалися, виламавши двері. До О. Гелевея (проходить у справі щодо подій під Верховною Радою 31 серпня) вдерлися вночі 20 озброєних до зубів і в масках людей. Один з них кинув 80-річну матір колишнього нардепа на підлогу і приставив автомат до скроні. Пізніше один із „замаскованих” розповів, що „ми, взагалі-то, – колишній „Беркут” і що „сьогодні я щасливий, бо нарешті можу помститися вам; майдаунам”.
А ще дійшло до того, що „свободівців” замалим не підозрюють у …розстрілі Майдану. Маячня, скажете? Ні, реалії сьогодення.
„Ми потребуєм наших голосів”,
– сказав на завершення зустрічі Білоцерківцям Тягнибок. Він переконаний – якщо сьогодні виборці не підтримають „Свободу”, то завтра знищать не тільки її членів, націоналістів, а й усіх українців. Зрештою, ми мусимо зрозуміти: нині є протистояння не між політичними партіями, а між світоглядними ідеями.
Лідер „Свободи” визнав, що його політсила – припускалася помилок – і кадрового, і певного адміністративного характеру. Але вони траплялися через брак досвіду і професіоналізму. „Та ми багато чого навчилися. За рік зі своїх рядів партія виключила 1100 осіб, які не витримали темпу боротьби чи своїми діями компрометували її, – зазначив лідер.
Представивши зібранню кандидатів від „Свободи”, О. Тягнибок ще раз попросив підтримки в цей складний для України час. Що ж, рішення білоцерківців стане відоме вже зовсім скоро.

Вікторія Шелест