Народний депутаТ України

Президенту  України

ПОРОШЕНКУ П.О.

Депутатське звернення

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Сьогодні, після завершення виборів до місцевих рад, я хочу звернутися до Вас у зв’язку із загостренням соціально-економічної ситуації в освіті. Від працівників освіти, колективів закладів освіти різних рівнів, ветеранів освіти надходять десятки звернень про критичний стан галузі, про недолугі законодавчі ініціативи, які суперечать навіть коаліційній угоді, «Стратегії розвитку освіти до 2025 року», виборчій програмі Президента України.

Реформи в освіті перетворилися на скорочення, оптимізацію, руйнацію та вилучення «зайвих»  з вищої освіти.

За цей рік неодноразово змінювалися тексти законопроектів «Про освіту»  та «Про професійну освіту», які суттєво відрізнялися один від одного,  тоді як актуальніше доопрацювати базовий Закон «Про освіту», який стане Кодексом законів про освіту, базою для усіх інших структурних законів про освіту різних рівнів, а не розглядати неякісний законопроект «Про професійну освіту», який хоче проштовхнути Міністерство освіти та науки України  і який  повністю суперечить чинному Закону України «Про вищу освіту» та не відповідає основним положенням законопроекту «Про освіту».

Крім того, усіх освітян, учнів, студентів та батьків дітей обурює непрофесіоналізм, авантюризм, бездіяльність, втрата контролю над галуззю та хаотичність в роботі керівництва Міністерства освіти та науки України:

1. До сьогоднішнього дня не вирішено питання в повному об’ємі придбання підручників для ЗОШ 1-7 класів (навіть депутати віддали гроші, а МОН досі «тендерить»), а новим законопроектом «Про освіту» вже передбачено тривалість середньої освіти – 12 років (чи є це доцільним);
2. Не виконується Закон України «Про вищу освіту», з липня 2014 року не розроблені освітньо-кваліфікаційні вимоги до молодшого бакалавра;
3. Йде третій місяць нового навчального 2015-2016 року, а в садочках, школах (1-4 кл.) відсутнє харчування (МОН не реагує, не наводить порядок в тендерах по харчуванню);
4. До сьогодні не усунута проблема з оплатою податку на землю (законопроекти №1850-1, 2094);
5. Відсутня чітка позиція по виконанню Коаліційної угоди по якісній зарплаті освітян. Навіть мізерна 20% надбавка за престижність професії (законопроект №1301) не реалізована Міністерством;
6. Відбувається нераціональне використання бюджетних коштів – фінансуються структури МОН, а саме: фінансується з державного бюджету Академія педагогічних наук (яка повинна фінансуватись як громадська організація), Центр оцінювання та інші (які повинні фінансуватися, як грантові структури). У цей самий час йде різке скорочення фінансування базових закладів освіти: ДЗО, ЗОШ, коледжів та технікумів, інститутів, університетів;
7. Міністерство усунулося у питанні децентралізації та добровільного об’єднання громад, коли буде оптимізовано–скорочено велику кількість навчальних закладів у малих містах і селах. Ніхто не враховує стан доріг, їхнє обслуговування, особливо взимку, та наявність шкільних автобусів, які мають підвозити школярів до шкіл, долаючи відстані від 30 до 50 км.
8. Сьогодні йде психологічний  та моральний тиск на керівників коледжів щодо безальтернативного приєднання  до закладів професійної (професійно-технічної освіти). Це негативно впливає на роботу та моральний клімат у колективах коледжів.
9. від освітян, батьків учнів та студентів;
10. від себе особисто, як учня, студента, відмінника традиційно сильної української школи, яка набагато сильніша за школи «голандій та бельгій-францій»;
11. як чоловік, дружина якого працює в дошкільній освіті;
12. як платник податків;
13. як керівник підприємства, яке постійно шефствує і співпрацює з дитячими садками та ЗОШ

Поглинання  коледжів професійною ( професійно-технічною освітою) піднімає рейтинг  професійно-технічної освіти, але знищує ланку фахівців, які впроваджують науку (вища освіта) у виробництво, які відповідають за якість валового продукту та несуть юридичну відповідальність за безпеку технологічних процесів.  

9.Неправильною є заборона МОН зараховувати на заочну форму навчання в коледжі за результатами фахових вступних випробувань;

а) осіб, які здобули повну загальну середню освіту до 2007 року включно;   

б) осіб, які мають сертифікати ЗНО 2008-2014 років.

        10. Міністерство «усувається» від фінансування технікумів і коледжів як вищих навчальних закладів за рахунок державного бюджету, передбачивши їх фінансування за рахунок місцевих бюджетів. І це є неприпустимим, бо існують багатопрофільні навчальні заклади початкової вищої освіти, які готують фахівців для загальнодержавних потреб . На сучасному етапі розвитку нашої держави логічно передбачити державне фінансування на підготовку фахівців для виробництва та управління виробництвом, а не збільшувати фінансування підготовки науковців. Скільки таких науковців потрібно Україні?

 11. Практично чиновники МОН лобіюють і створюють всі умови для вимивання додаткових коштів закладів освіти через ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих галузях діяльності». Вже півроку, як зареєстровано законопроект №2158 про зняття цієї проблеми – а від Міністерства відсутня будь-яка ініціатива про необхідність розгляду цього законопроекту;

12. Міністр практично законсервував – зберіг усе керівництво вишів, не реалізуються законопроекти №2505-1, 2599-1, а розмови про відсутність люстрації ректорів – поплічників Януковича, які звільняли студентів за участь в акціях Революції гідності, взагалі не ведуться, не дивлячись на багато звернень народних депутатів. Корупція в освіті, побори з батьків, відсутність боротьби з нею досягли небачених розмірів, а це несе дестабілізацію в роботі галузі та в цілому в державі, яка воює з Росією.

Це звернення, шановний Петре Олексійовичу, надаю Вам вчергове, з криком душі:

з вимогою:

1. зупинити експерименти над українською освітою – головною державо утворюючою галуззю України. Освіта дає майбутнє – для тата, мами, громадянина України, платника податків державі, героя-захисника Батьківщини. Не вирішується головна реформа, яка необхідна – якісна заробітна плата освітян та фінансування галузі освіти і науки, що дає освіченого українця в майбутньому;

2. звільнення Міністра освіти і науки та його заступників як чиновників, які не справилися зі своїми обов’язками та нездатні стабілізувати стан справ у галузі, реагувати на гострі аварійні проблеми сьогодення;

3. Прошу Вас, шановний Петре Олексійовичу, обов’язково включити до розгляду проекту Бюджету на 2016 рік вказані питання, розглянути законопроекти, перераховані у цьому зверненні та зверненнях №11-05 від 3.11.2015 р. та №11-08 від 05.11.2015 р.

З повагою,

народний депутат України                                     Марченко О.О.

                                                                                              (посв. №294)

ВІДПОВІДІ: